Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Дане узагальнення проведено на виконання плану роботи Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на І півріччя 2020 року за результатами розгляду справ за спорами, що виникають з трудових відносин та статистичних даних суду за 2019 рік.
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Конституцією 1996 року Україна була визнана соціальною державою, політика якої зорієнтована на створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини. Відповідно до Основного закону держави до найважливіших прав людини віднесено соціально-економічні права, тому що без цих прав неможливо забезпечити людині гідне існування.
Право на працю визнається найголовнішим з ряду усіх інших соціально-економічних прав, воно є передумовою існування останніх, оскільки саме праця є джерелом особистого добробуту.
В законодавстві України право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яка вільно обирається або на яку вільно погоджується особа, гарантоване статтею 43 Конституції України, Кодексом законів про працю України, іншими нормативно – правовими актами, які регулюють правовідносини у сфері захисту трудових прав.
Державою гарантовано кожній особі можливість захистити свої трудові права, зокрема право на захист від незаконного звільнення, на своєчасне одержання винагороди за працю, на належні, безпечні й здорові умови праці.
За змістом статті 221 Кодексу законів про працю України вирішення спорів, що виникають з трудових правовідносин, віднесено до компетенції комісій по трудових спорах та районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
При розгляді спорів, що виникають з трудових правовідносин, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області керується положеннями Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про відпустки», постановами Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, іншими нормативно - правовими актами про працю, а також ратифікованими Україною міжнародними актами, якими закріплено гарантії трудових прав працівників: Загальною декларацією прав людини, Міжнародним Пактом про економічні, соціальні та культурні права, Європейською соціальною хартією, Конвенцією Міжнародної організації праці.
ТРУДОВІ СПОРИ, ЩО ПІДСУДНІ МІСЦЕВИМ ЗАГАЛЬНИМ СУДАМ
Відповідно до ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ ТРУДОВИХ СПОРІВ ТА СТАТИСТИЧНІ ДАНІ
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з трудових правовідносин крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Трудові спори розглядаються у наказному та спрощеному позовному провадженні.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення.
Наказне провадження
Згідно п.1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути виданий якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутись особа, якій належить право вимоги, а також органи й особи яким законом надане право звертись до суду в інтересах інших осіб. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилам підсудності в письмовій формі. Вимоги до змісту такої заяви визначені ст. 163 ЦПК України.
Судовий збір за подання заяви сплаті не підлягає, що передбачено п.1 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч.ч. 5-6 ст. 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За результатами розгляду заяви суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову в його видачі.
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку передбаченому ст.ст. 170-171 ЦПК України.
До того ж, згідно ч. 5 ст. 163 ЦПК України заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
Так, протягом 2019 року в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області перебувало в провадженні 38 справ наказного провадження щодо видачі судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Всі заяви про видачу судового наказу з підстав стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку Олександрійським міськрайонний судом Кіровоградської області розглянуті, вимоги заявників задоволені.
Для прикладу:
СУДОВИЙ НАКАЗ
"29" січня 2019 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗПП, керуючись ст. ст. 141, 160 - 163, 167, 172 ЦПК України,-
НАКАЗУЮ:
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Строк пред'явлення судового наказу до виконання три роки.
Суддя: ______________________________ Орловський Володимир Володимирович
Згідно зі статтею 170 Цивільного процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Відповідно до вимог ст. 172 ЦПК України, у разі ненадходження заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили».
За 2019 рік Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області винесено 4 ухвали, якими повернуто заявникам заяви про видачу судового наказу щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, за правилами ч. 5 ст. 163 ЦПК.
Для прикладу:
«УХВАЛА
Іменем України
"26" квітня 2019 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернулася до суду з заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 47 662,54 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, що станом на 23.04.2019 року становить по нарахуванню 9208,28 грн., до видачі – 7412,67 грн.
26 квітня 2019 року заявник звернулася до суду з заявою про залишення без розгляду заяви про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно до ч.5 ст.163 ЦПК України заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
Оскільки заява про видачу судового наказу ще не розглянута, тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 163, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку - повернути заявнику відповідно до поданої нею заяви.
Роз’яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя : ___________________»
Спрощене позовне провадження
Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За ст. 27 ЦПК України позови по трудовим спорам до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Так, за 2019 рік Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області дві справи передано за підсудністю до інших судів України.
Статтею 175 ЦПК України установлено вимоги до оформлення позовної заяви.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Також стаття містить обов’язковий перелік вимог, які повинні бути вказані у позовній заяві, проте також можуть бути зазначені й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивачі у трудових спорах звільняються від сплати судового збору щодо вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Але це не стосується інших вимог, наприклад про відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Розгляд справи по суті починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче судове засідання в такому разі не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Під час розгляду справи суд досліджує докази й письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, а в разі розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Також слід звернути увагу на заочний розгляд справи. Статтею 280 ЦПК України визначені умови проведення заочного розгляду справи. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Протягом 2019 року в провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувало 38 справ щодо спорів, які виникають із трудових правовідносин.
Із загальної кількості цивільних справ, що перебували у провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (1955 цивільних справ), справи щодо спорів, які виникають із трудових правовідносин, складають близько 1,94% (38 цивільних справ), а саме :
Протягом 2019 року, серед 38 справ щодо трудових спорів, які перебували на розгляді в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області, розглянуто 24 справи, що становить 63,16%.
Всі зазначені справи були розглянуті в порядку спрощеного провадження, із них по 16 справах позовні вимоги були задоволені (серед яких по 7 справах винесено заочне рішення), а в 6 справах у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Загальний розмір грошових коштів, стягнутих за результатами розгляду судових справ по трудовим спорам, становить 492 177 гривень, у тому числі 5 000 гривень матеріальної шкоди.
Серед розглянутих Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області справ по трудовим спорам оскаржено всього 6 рішень. Із них, п’ять рішень суду після перегляду в апеляційному порядку залишено без змін, а одне рішення було скасоване та винесене нове рішення, а саме :
«У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації у зв’язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку, моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги.
ОСОБА_1 зазначав, що 17 березня 2009 року він був прийнятий на роботу згідно з трудовим договором до ОСОБА_2 на посаду начальника комерційного відділу, 01 червня 2013 року переведений на посаду виконавчого директора, 15 березня 2014 року звільнений за ст.36 КЗпП України за згодою сторін.
ОСОБА_2 з грудня 2013 року затримував виплату заробітної плати і в день звільнення не провів з ним розрахунок. Заборгованість по заробітній платі та компенсації за відпустку за його розрахунками становить близько 11000 грн., оскільки йому ОСОБА_2 офіційно не повідомив про розмір заборгованості. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням здійснити повний розрахунок, проте отримував відповіді про відсутність коштів. На прохання видати довідки про розмір його середнього заробітку та розмір заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 не реагував. Також неправомірними діями ОСОБА_2 йому завдано моральну шкоду, оскільки він вимушений був постійно принижуватись, прохаючи виплатити заробітну плату. На його утриманні перебуває неповнолітня дитина, його батьки пенсійного віку, хворіють. Він не мав коштів на утримання дитини та матеріальну допомогу батькам, оскільки був вимушений постійно позичати кошти. З цього приводу він постійно знаходиться у стресовій ситуації.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 11000 грн., компенсацію у розмірі 475 грн. 25 коп., середній заробіток з часу звільнення і по теперішній час, моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та 600 грн. витрат на юридичну допомогу.
В ході розгляду справи позовні вимоги неодноразово уточнював, просив стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі, зазначеному в довідці Пенсійного Фонду, та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні на час розгляду справи судом, надаючи суду відповідний розрахунок.
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації у зв’язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку, моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 11000 грн. за період з грудня 2013 року по 15 березня 2014 року, компенсацію у розмірі 475 грн. 25 коп., середній заробіток, моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та витрати за отримання юридичної допомоги у сумі 600 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2017 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення скасовано.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації у зв’язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку, моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги відмовлено за недоведеністю ОСОБА_1 факту невиплати йому заробітної плати та розміру її заборгованості.
ОСОБА_1 звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 червня 2019 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Зазначав, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність наявності заборгованості із заробітної плати через відсутність довідки відповідача про її розмір. Проте, довідка про наявність чи відсутність заборгованості не може бути єдиним доказом у справі, оскільки формується відповідачем самостійно та у випадку небажання може бути ним не надана, як в даному випадку. Натомість, ним на підтвердження наявності заборгованості із заробітної плати були надані суду індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України, з яких вбачається розмір його заробітку за два останні місяці перед звільненням та факт наявності заборгованості. Саме ОСОБА_2 повинен довести факт проведення з ним повного розрахунку в день звільнення, однак він таких доказів не надав.
Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зазначено, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права з таких підстав.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надав довідку про розмір заборгованості та розмір середньоденного заробітку за останні два місяці, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак апеляційна інстанція з таким висновком не погодилася, оскільки він зроблений судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права щодо обов’язку надання доказів та оцінки доказів.
В Постанові суду апеляційної інстанції містяться посилання на матеріали справи, на норми матеріального та процесуального права, такі як КЗпП, Закони України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012,Цивільний процесуальний кодекс.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до ст. 376 ЦПК України, що є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБИ_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 10811 грн.20 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 137754 грн.72 коп. , на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. та судовий збір в сумі 2228 грн. 64 коп., всього 151794 грн.56 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Крім того, з ОСОБА_2 стягнуто в дохід держави судовий збір 1510 грн.51 коп.»
ВИСНОВОК:
Вирішення трудових спорів у наказному та у спрощеному провадженнях, за новаціями цивільного процесу, згідно змін, внесених до Цивільного процесуального кодексу України Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» послугували створенню нового порядку їх вирішення і спрямоване передусім на забезпечення оперативного розгляду цієї категорії справ.
Із статистичних даних за 2019 рік вбачається, що Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області трудові спори вирішується правильно та у строки, встановлені цивільним процесуальним законодавством.
Із 38 справ наказного провадження жодний наказ не скасований, лише 4 заяви повернуто заявникам за їх заявами. А із 38 справ позовного провадження скасоване лише одне рішення з ухваленням нового. Тому, варто передбачити можливість більш активної участі ролі суду в процесі з'ясування обставин справи, дослідженні доказів та змагальності сторін у справах задля повного та об’єктивного вирішення спорів.
Суддя
Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області Т.А.Бугайченко
виконавці :
Луканова О.О., Гаращенко Д.О.
_03_03.png)
