Інтерв'ю з головою суду.

 Сергій Попович: «Кожен має право на справедливий суд»

Верховна Рада України поставила своїм першочерговим завданням реформування судової системи. Це положення записане в Коаліційній угоді – програмному документі державної політики країни на найближчі роки. У свою чергу і Президент України Петро Порошенко заявив, що “завданням № 1 є побудова довіри до суду”. Чого чекають від цієї реформи самі судді і як справи з правосуддям у нашому місті? Ми зустрілися з головою Олександрійського міськрайсуду Сергієм Поповичем і поставили йому ці та інші питання, якими цікавляться наші читачі.

– Тривалість розгляду справ вважають чи не найбiльш серйозною проблемою судової системи. Відомі випадки, коли обвинувачені проводять по кілька років під слідством в очікуванні вироку. Чому так відбувається?

– Дійсно, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним судом. На жаль, на сьогоднi наша судова система не може в повній мірі гарантувати кожній особі дотримання зазначеному принципу, який є основною складовою верховенства права, що й зумовило невідкладність заходiв по проведенню в нашій державі судовоi реформи.

Якщо говорити про наш суд, то замiсть належних чотирнадцяти суддів, фактично працює семеро. Тобто навантаження на кожного суддю вдвічі більше, що призводить до порушення «розумних» строків. Більше 20 років мусується тема нормативів та коефіцієнта навантаження на суддю залежно від складності справи, але поки що це на рівні розмов та добрих намірів.

Під «розумні» строки повинно бути обов’язково визначене «розумне» навантаження, тоді не буде судової тяганини в тому виглядi, в якому вона зараз є та викликає справедливі нарікання громадян.

За останні кілька років з абсолютно різних причин з Олександрійського міськрайсуду пішли відразу кілька суддів, а на зміну їм ніхто не прийшов. Усі їхні справи були розподілені між тими, хто залишився, і всі судові процеси, які вели звільненi судді, потрібно було починати спочатку.

Ми змушені були відмовитися від спеціалізації, коли одні судді займаються кримінальними справами, а інші – цивільними. Це дозволило більш рівномірно розподілити навантаження, але не вирішило проблем дотримання «розумних» строків розгляду справ.

– Складається якась парадоксальна ситуація: в країні тисячі юристів, які шукають роботу і мріють зайняти крісло судді, а в судах велика кiлькiсть вакантних місць.

– По-перше, юристів багато, але не кожен може стати суддею. А по-друге, сьогодні в Україні понад 1000 юристів, які пройшли відбір і готові зайняти посади суддів. Але через відомi події, що відбуваються в країні, ні Вища кваліфікаційна комісія, ні Вища рада юстиції з квітня поточного року не виконують своїх функцій. І це гальмує весь процес. Я особисто звертався до Адміністрації Президента, були також і колективні звернення суддів, але щось у верхніх ешелонах влади не спрацьовує. Ймовірна причина – ситуація в країні.

Сьогодні більше 300 суддів пройшли всі п’ять етапів процедури затвердження на посаді і чекають прийняття присяги. Як тільки судді приймуть присягу в присутності Президента, вони приступлять до роботи, в тому числі й у нашому місті.

– Як стають суддями? Що для цього потрібно?

– Критеріїв відбору багато. В першу чергу, потрібен досвід, стаж роботи в юриспруденції, бажання працювати. Умови відбору дуже жорсткі. Потрібно пройти конкурс, тестування з усіх напрямків юриспруденції. Потім – затвердження Вищою кваліфікаційною комісією, Вищою радою юстиції, прийняття присяги. Найчастіше ця процедура розтягується на декілька років.

– Сергію Михайловичу, найактуальніше питання сьогодення – люстрація. Ви готові до неї?

– Ми готові. У грудні-січні почнемо цю процедуру в нашому суді. Ніяких справ, пов’язаних з подіями на Майдані, по нашому суду не проходило, а відповідність доходів і витрат суддiв нехай перевіряють компетентні органи. Насторожують деякі радикальні наміри, в тому числі й серед членів Тимчасової спеціальної комiсii з перевірки суддів, згідно з якими необхідно звільнити всіх без винятку суддів і заново провести конкурс на заміщення посад. Думаю, що це буде помилкою, яка призведе до негативних наслідків у судовiй системi. Адже, щоб стати суддею, мало добре знати закони. Скажіть, який тест визначить людські якості кандидатів у судді – повагу до людей, відповідальне ставлення до роботи, прийняття виважених і справедливих рiшень? Із власного досвіду знаю, що тільки практична робота протягом не одного року може визначити, чи вірно суддя служить ідеалам правосуддя й справедливості.

– Як технічно відбуватиметься ця процедура?

– Я, як голова суду, даю розпорядження про початок процедури. Протягом 10 днів судді повинні підтвердити свою згоду на проведення перевірки їхніх доходів і надати довідки за минулий рік. Далі за справу беруться СБУ, податкова інспекція, державна судова адміністрація –кожна служба проведе перевірки за своїми напрямками.

– Коли переглядаєш Реєстр судових рішень і, зокрема, по нашому суду, то складається враження, що всі злочинці потрапили під амністію 2014 року. Виходить, що слідчі, прокурори, судді працювали, іноді місяцями і роками, щоб покарати злочинця, а він одним розчерком пера виходить на свободу.

– Це питання не до мене, а до Верховної Ради і Президента – це їхні права і повноваження. Але щодо того, що всі злочинці в цьому році опинилися на волі – це перебільшення. Амністії періодично проводилися завжди. Просто раніше це відбувалося майже щорічно, а коли після тривалої перерви в цьому році прийняли очікуваний Закон України «Про амністію в 2014 році», складається враження масовості випущених на свободу засуджених. Бувають і такі випадки, коли людина виступає проти власної ж амністії. Вона говорить: «Я не винна, і ви повинні це довести, а не робити з мене злочинця, який потiм потрапить під поблажливість суду». Тоді суд доводить справу до вироку – обвинувачення або виправдання.

Але наше завдання – беззастережно виконувати Закон про амністію, і всіх, хто під нього підпадає, випускати на свободу.

– Питання, напевно, не до вас, але все ж: часто доводиться чути про вибірковість Феміди до деяких реалій нинішнього буття. Сьогодні часто-густо чути вимоги судити правоохоронців, які били учасників Майдану. У той же час відомі численні факти побиття самих міліціонерів, але жоден з активістів не був притягнутий до відповідальності за хуліганські дії. Мало того, про це ніхто навіть не заїкається. Хіба це справедливо, коли ми відстоюємо демократичні цінності, а значить, і рівність перед законом? У продовження тих подій ми знову спостерігаємо “розгул” демократії: кидання до смiттєвих бакiв, побиття посадових осіб і правоохоронців, захоплення державних установ, як це сталося днями у Вінниці...

– Я стою на позиції, що перед законом усі повинні бути рівними. Самосуд і демократія – речі несумісні.

– Питання по конкретній справі. Багатьох олександрійців цікавить хід справи щодо фірми «Окошко». Чи не “розсиплеться” воно в ході процесу і чи буде доведене до логічного завершення?

– Без сумніву, крапка у справі буде поставлена. Тривалість процесу пояснюється великою кількістю потерпілих – 85 чоловік. Одночасно йдуть судові процеси у Світловодську та Комсомольську. У січні 2015 року буде продовжено процес з розгляду справи. Приватному підприємцю Сергію Ющенку пред’явлено обвинувачення за частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство при обтяжуючих обставинах) та за iншими статтями Кримінального кодексу України.

На сьогоднi у ході судового розгляду Ющенко частково відшкодовує заподіяні потерпілим збитки. Таких сьогодні більше 10 осіб.

– Але чи повернуть всі потерпілі свої гроші?

– Це вже інше питання, яке в компетенції Державної виконавчої служби. У вироку суду будуть вказані всі суми матеріальних і моральних збитків, а стягнути їх з обвинуваченого на користь потерпілих – це завдання ДВС.

– Що являє собою очiкувана судова реформа?

– У жовтні цього року було створено Раду з питань судової реформи, до якої ввійшло багато високопрофесійних фахівців у сфері юриспруденції. Думаю, що їхні напрацювання внесуть відчутні зміни в нашу роботу. Поки що про майбутню реформу я можу судити тільки з того, що є у вільному доступі.

Відповідно до опублікованого проекту «Закону про судоустрій і статус суддів», суддівство очікують серйозні зміни. Наприклад, введення приватної виконавчої служби замість державної. Вважаю це дуже важливим нововведенням, адже те, що сьогодні у нас багато судових рішень не виконуються, підриває основи самої суті судоустрою та довіри до нього. Коли людина приходить до суду, вона сподівається на справедливе рішення і повне відшкодування своїх матеріальних втрат. А коли виконавча служба розводить руками, мовляв, ми не можемо виконати рішення суду з якихось причин, то своє незадоволення потерпілий автоматично переносить на суд.

Так от, приватний судовий виконавець буде матеріально зацікавленим у виконанні судового рішення, оскільки буде отримувати відсоток від суми стягнення.

Коли я був у США, де наша делегація знайомилася з американською судовою системою, їхні фахівці ніяк не могли зрозуміти нашого запитання про роботу судових виконавців. Вони навіть не уявляють собі, що значить не виконати рішення суду! У них кожне рішення виконується беззастережно – інакше в’язниця!

Також у проекті прописано створення окружних судів. Сьогодні суди перших інстанцій «задихаються» від кількості справ, звалених на них.

Сюди входять і дрібні правопорушення, і тяжкі злочини. Так ось окружні суди повинні взяти на себе частину цього навантаження, зайнятися складними справами і такими, які мали тяжкі наслідки.

Для кандидатів у судді запроваджуються обов’язкові річні курси в Національній школі суддів та іспити по їх закінченні. Збільшується кількість дисциплінарних стягнень, за які суддю можуть позбавити посади. Якщо зараз достатньо двох стягнень, то проект передбачає п’ять.

– Який сьогодні оклад у судді і який передбачається?

– Сьогодні він становить 10 мінімальних зарплат, а який розмір заробітної плати буде надалі – все залежить від прийняття закону Верховною Радою України.

– У листопаді 2012 року набрав чинностi новий Кримінально-процесуальний кодекс. Тоді навколо нього було багато суперечок, але покладали на нього великі надії, а сьогодні говорять, що він не виправдав очікувань. Чи не спіткає та ж доля і новий закон?

– КПК був прийнятий у «сирому» вигляді і потребував безлічі доопрацювань і правок, але вони так і не були зроблені – в той час у країні з’явилося чимало інших проблем, через які питання по КПК залишилися осторонь. У результаті й правоохоронні, й судові органи мають до нього безліч претензій.

Сьогодні, якщо вже і братися за реформу правопорядку і дотримання законності, то тільки в комплексі, як це і передбачено в Коаліційній угоді. Потрібно докорінно змінити роботу і судів, і прокуратури, і міліції – тільки тоді буде результат. І робити це потрібно не наскоком, як це сьогодні дехто намагається вчинити – всіх розігнати і почати з чистого аркуша, – а послідовно. Мало почати реформи – потрібно довести їх до кінця. Тільки тоді люди відчують покращення і довіру до цих гілок влади.

– 15 грудня Ви будете відзначати День працівників суду. Що побажаєте своїм колегам?

– Бажаю всім суддям та працівникам суду міцного здоров’я, щастя, мирного неба, оптимізму, професiйних успіхів, завжди залишатися вірними складеній присязі у нелегкій справi служіння Закону.

Сергій Гавриленко