Чому претенденти на мантії більше року не можуть приступити до виконання обов'язків?

 Чому претенденти на мантії більше року не можуть приступити до виконання обов'язків?

№51 (1193) 20.12—26.12.2014

Останній раз суддівські ряди поповнювалися новобранцями ще в липні 2013 року. Після того настала пауза, яка затягнулася до цих пір. Не склалося і на цьому тижні. Хоча ще 9 грудня з'явилося повідомлення про заплановане прийняття присяги в День працівників суду, в останній момент церемонію скасували.

    Після 21-ї години в неділю, тобто у вихідний день, сайт Державної судової адміністрації повідомив про скасування призначеної на 15 грудня церемонії складання присяги. Причина — «внесення змін до робочого графіка Президента». І далі сухе: «Церемонію перенесено на пізніший термін».

    Як наслідок, понад 300 суддів, щодо яких уже є укази Президента про призначення, так і не змогли зробити останній крок до бажаної посади. Вулиця Банкова стала для них свого роду фермопільським проходом, який вони ніяк не можуть завершити. Є й такі, хто чекає допуску до мантії не перший рік.

    Кажуть, чим довше чекаєш, тим приємніше отримане. Втім, у даному випадку, як повідомляв «ЗіБ», це ще й зайві видатки для державного бюджету. Адже більш ніж половина претендентів уже зараховані до штату судів, де на цілком законних підставах отримують зарплату.

    І, попри наміри Уряду економити, зокрема на судовій системі, цього разу з бюджету ще мали би бути сплачені кошти на безрезультатні відрядження. Бо на той час, коли стало відомо про скасування церемонії, майже всі іногородні претенденти прибули до столиці або були в дорозі. Щоправда, як стало відомо «ЗіБ» із власних джерел, компенсація витрачених гривень — теж під великим питанням через відсутність у кошторисах судів грошей на ці цілі. Не кажемо вже про тих суддів, які ще працюють за попереднім місцем роботи: для них ця поїздка перетворилася на згаяні і час, і гроші.

    Урешті-решт за бажання покласти край тяганині з приведенням до присяги та наповнити суди новими кадрами можна було б ще в червні. Достатньо змінити Закон про судоустрій і статус суддів в частині складання присяги під час "урочистої церемонії у присутності Президента України" (ч.2 ст.55 Закону) аби уможливити проведення церемонії в будь-який час, без огляду на великі державні справи.

    Деякі експерти припускають, що ситуація з призначенням і скасуванням урочистої церемонії відображає загальне ставлення політиків і чиновників до третьої гілки влади. Додамо, що 15 грудня, попри багаторічну традицію, на сайті Президента не з’явилося навіть офіційного привітання служителям Феміди. Є вітальний адрес до свята Ханука, не забуті військовослужбовці, працівники та ветерани Сухопутних військ Збройних сил України і навіть українська служба «Голосу Америки» (з нагоди 65-річчя від дня заснування). А судді…

    Можна списати на щільний графік неможливість привести до присяги, але текстів привітань жоден глава держави власноруч не готує. Тобто в Адміністрації Президента або забули про цю дату, або…

    Втім, чим би не були зумовлені ці дві прикрі обставини — недопрацюванням чиновників чи проявом якогось особливого ставлення до судової влади — навряд чи вони підуть на користь проголошеному бажанню відновити довіру до української Феміди. Адже суспільство ніколи не довірятиме тим, недовіру до кого прилюдно виявляють представники влади. Тим більше що суд — не якась установа, а одна з гілок цієї самої влади. Не третя, не перша чи друга. Влада — як її невід’ємна складова.